Своєю грою та забитими голами на тренувальних зборах естонський форвард Сергій Зеньов схилив керівництво «Карпат» до підписання з ним контракту. Щоправда, наразі відзначитися голом в офіційних матчах «Карпат» йому ще не вдалося. Та головний тренер команди Валерій Яремченко довіряє Сергієві й у кожному матчі випускає його на поле. Про перші враження від Львова і «Карпат» естонський легіонер розповів читачам «Експресу».
- Ти в Україні вже місяць. Уже склалось перше враження від нашого футболу?
- Звісно, перше враження є. Український футбол дуже різниться від естонського. Його рівень вищий, як і ставлення до футболу уболівальників, і загалом рівень команд. В Естонії на матчі добиралися лише автобусами, там найдовша відстань кілометрів триста. Тут усе літаками. Це все мене приємно дивує, гадаю, що в моїй карєрі перехід у «Карпати» - це крок уперед. А матч проти «Динамо» - загалом щось неймовірне. Я вперше у житті грав за такої кількості глядачів. В Естонії на матчі ходять одиниці, а тут... Такого ще не бачив! Напевне, саме вищим рівнем футболу можна пояснити те, що я наразі ніяк не можу забити свого першого гола за «Карпати».
- Ти вже орієнтуєшся у Львові?
- Я живу неподалік центру міста, тож легко можу добратися до Оперного театру. Загалом орієнтуюся в центральній частині міста. Звісно, добре знаю дорогу на тренувальну базу.
- Їздиш туди машиною?
- Ні, клубним автобусом. Авто у Львові я ще не планую купувати. Тут такий рух на дорогах! Тож, поки добре не вивчу місто, власне авто без потреби. Я маю машину, але вона в Естонії. У неї дуже низька підвіска, і якщо я виїду на ній на львівські дороги, то першого ж місяця її просто «вбю». Тому вирішив - нехай вона лишається в Естонії.
- У яких львівських ресторанах любиш вечеряти?
- Я ще не був тут у жодному ресторані чи кафе. (Сміється). Якось часу не вистачає. То тренування, то відпочинок удома. До ресторанів не доходить. Наразі ще обживаюся у Львові.
- Українська їжа схожа на ту, до якої ти звик на батьківщині?
- Так, їжа, повітря - усе схоже. Єдине, до чого слід звикати, - обстановка в місті. Постійний активний рух, усі кудись поспішають, безліч людей, машин. Таке враження, що у Львові не всі водії знають правила руху. Там, де я жив, такого нема.
- Як ти зреагував на те, що в матчі з «Нафтовиком» тебе замінили вже першому таймі?
- Я подумав, що зіграв не на тому рівні, якого від мене чекали, тому тренер мене замінив. Хоча, можливо, причина в тому, що ми програвали супернику середину і слід було щось змінювати. Ось мене й замінили.
- З ким із карпатівців потоваришував?
- Поверхом вище мешкає Юрій Мартищук. От із ним і спілкуюся найчастіше. Він інколи підвозить мене машиною на тренування, тож нас часто можна побачити разом.
- Які українські слова вже вивчив?
- «Добре», «дякую», «смачного». Зі мною спілкуються російською, тож із цим немає проблем. Якщо до мене звертаються українською повільно і чітко, то я розумію, та коли швидко, не можу второпати, що й до чого.
